4-я книга ЦарствГлава 25 |
|
1 |
|
2 Войско Навуходоносора стояло вокруг Иерусалима до одиннадцатого года царствования Седекии. |
|
3 Голод в городе свирепствовал сильнее и сильнее, и на девятый день четвёртого месяца в городе не осталось еды. |
|
4 Навуходоносор и его войско наконец прорвались через городскую стену. Царь Седекия и все его воины бежали в ту ночь через тайные ворота в двойных стенах, находившихся возле царского сада. Им удалось бежать в пустыню, несмотря на то что город был окружен. |
|
5 Но вавилонская армия преследовала царя Седекию, и солдаты настигли его на Иерихонской равнине; воины же Седекии оставили его и разбежались. |
|
6 Вавилоняне отвели Седекию к вавилонскому царю в Ривлу, где Навуходоносор вынес приговор Седекии. |
|
7 Они убили сыновей Седекии у него на глазах, а затем, выколов Седекии глаза, заковали его в бронзовые кандалы и отвели в Вавилон. |
|
8 |
|
9 и сжёг дотла храм Господа, царский дворец и все дома в Иерусалиме. Он разрушил даже самые большие дома. |
|
10 Затем вавилонское войско, которое было с Навузарданом, разрушило стены вокруг Иерусалима. |
|
11 Навузардан захватил всех людей, которые ещё оставались в городе. Он взял весь народ в плен, и даже тех, кто пытался сдаться. |
|
12 Навузардан оставил там только самых бедных из простого народа, чтобы они ухаживали за виноградниками и полями. |
|
13 |
|
14 Вавилоняне также забрали тазы, лопатки, инструменты для подрезания светильников, ложки и всю бронзовую посуду, которой пользовались в храме Господа. |
|
15 Навузардан забрал все кадильницы и чаши, а также все вещи, сделанные из чистого золота и серебра. |
|
16 Он взял две колонны, резервуар и подставы, которые Соломон сделал для храма Господа; и бронзы в них было слишком много, чтобы её взвесить. Каждая из этих колонн была высотой в 18 локтей. Венцы на колоннах были бронзовые, высотой в 3 локтя, украшенные сеткой и плодами гранатового дерева; обе колонны были одинаковые. |
|
17 |
|
18 |
|
19 А из города Навузардан взял одного военачальника, командовавшего войском, пять царских советников, которые ещё находились в городе, шестьдесят человек из простого народа, которые были в городе, и одного секретаря, служившего при командующем войском. В обязанности секретаря входило: пересчитывать простой народ и выбирать некоторых из них в солдаты. |
|
20 Затем Навузардан привёл всех этих людей к царю Вавилона в Ривлу, находившуюся в земле Емаф, где Навуходоносор убил их. Так народ Иудеи был выселен из своей земли. |
|
21 |
|
22 Навуходоносор, вавилонский царь, оставил некоторых людей из народа в Иудейской земле. Там был человек по имени Годолия, сын Ахикама, сына Шафана. Навуходоносор сделал его начальником над людьми, оставшимися в Иудее. |
|
23 Военачальниками были Измаил, сын Нефании, Иоханан, сын Карея, Сераия, сын Фанасмефа из Нетофафа и Иазания, сын маахитянина. Когда эти военачальники и их люди услышали, что вавилонский царь назначил Годолию начальником, они пошли в Мицфу, чтобы встретиться с Годолией. |
|
24 Годолия дал обещание этим военачальникам и их людям, сказав: |
|
25 Измаил, сын Нефании, сын Елишамы, был родом из царской семьи. В седьмой месяц Измаил и десять человек с ним напали на Годолию и убили его, а также всех иудеев и вавилонян, которые находились с Годолией в Мицфе. |
|
26 Затем все военачальники и весь народ бежали в Египет, от самого незначительного до самого важного, из-за страха перед вавилонянами. |
|
27 Позже Евилмеродах стал царём Вавилона. Он выпустил иудейского царя из тюрьмы на тридцать седьмой год после того, как был захвачен Иехония. Это произошло на двадцать седьмой день двенадцатого месяца с начала правления Евилмеродаха. |
|
28 Евилмеро дах был милостив к Иехонии. Он посадил его на более важное место, чем других царей, которые были с ним в Вавилоне. |
|
29 Евилмеродах позволил Иехонии снять тюремную одежду, и Иехония до конца своей жизни ел за одним столом с Евилмеродахом. |
|
30 До конца жизни царь Евилмеродах обеспечивал Иехонию деньгами и всем необходимым. |
2-а царiвРозділ 25 |
|
1 |
|
2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії. |
|
3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю. |
|
4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ. |
|
5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього. |
|
6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив. |
|
7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну... |
|
8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя. |
|
9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем. |
|
10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі. |
|
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі. |
|
12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в. |
|
13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону. |
|
14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли. |
|
15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі. |
|
16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й! |
|
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само. |
|
18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га. |
|
19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті. |
|
20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли. |
|
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі. |
|
22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина. |
|
23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди. |
|
24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“ |
|
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі. |
|
26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв. |
|
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення. |
|
28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні. |
|
29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя. |
|
30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя. |
4-я книга ЦарствГлава 25 |
2-а царiвРозділ 25 |
|
1 |
1 |
|
2 Войско Навуходоносора стояло вокруг Иерусалима до одиннадцатого года царствования Седекии. |
2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії. |
|
3 Голод в городе свирепствовал сильнее и сильнее, и на девятый день четвёртого месяца в городе не осталось еды. |
3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю. |
|
4 Навуходоносор и его войско наконец прорвались через городскую стену. Царь Седекия и все его воины бежали в ту ночь через тайные ворота в двойных стенах, находившихся возле царского сада. Им удалось бежать в пустыню, несмотря на то что город был окружен. |
4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ. |
|
5 Но вавилонская армия преследовала царя Седекию, и солдаты настигли его на Иерихонской равнине; воины же Седекии оставили его и разбежались. |
5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього. |
|
6 Вавилоняне отвели Седекию к вавилонскому царю в Ривлу, где Навуходоносор вынес приговор Седекии. |
6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив. |
|
7 Они убили сыновей Седекии у него на глазах, а затем, выколов Седекии глаза, заковали его в бронзовые кандалы и отвели в Вавилон. |
7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну... |
|
8 |
8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя. |
|
9 и сжёг дотла храм Господа, царский дворец и все дома в Иерусалиме. Он разрушил даже самые большие дома. |
9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем. |
|
10 Затем вавилонское войско, которое было с Навузарданом, разрушило стены вокруг Иерусалима. |
10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі. |
|
11 Навузардан захватил всех людей, которые ещё оставались в городе. Он взял весь народ в плен, и даже тех, кто пытался сдаться. |
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі. |
|
12 Навузардан оставил там только самых бедных из простого народа, чтобы они ухаживали за виноградниками и полями. |
12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в. |
|
13 |
13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону. |
|
14 Вавилоняне также забрали тазы, лопатки, инструменты для подрезания светильников, ложки и всю бронзовую посуду, которой пользовались в храме Господа. |
14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли. |
|
15 Навузардан забрал все кадильницы и чаши, а также все вещи, сделанные из чистого золота и серебра. |
15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі. |
|
16 Он взял две колонны, резервуар и подставы, которые Соломон сделал для храма Господа; и бронзы в них было слишком много, чтобы её взвесить. Каждая из этих колонн была высотой в 18 локтей. Венцы на колоннах были бронзовые, высотой в 3 локтя, украшенные сеткой и плодами гранатового дерева; обе колонны были одинаковые. |
16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й! |
|
17 |
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само. |
|
18 |
18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га. |
|
19 А из города Навузардан взял одного военачальника, командовавшего войском, пять царских советников, которые ещё находились в городе, шестьдесят человек из простого народа, которые были в городе, и одного секретаря, служившего при командующем войском. В обязанности секретаря входило: пересчитывать простой народ и выбирать некоторых из них в солдаты. |
19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті. |
|
20 Затем Навузардан привёл всех этих людей к царю Вавилона в Ривлу, находившуюся в земле Емаф, где Навуходоносор убил их. Так народ Иудеи был выселен из своей земли. |
20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли. |
|
21 |
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі. |
|
22 Навуходоносор, вавилонский царь, оставил некоторых людей из народа в Иудейской земле. Там был человек по имени Годолия, сын Ахикама, сына Шафана. Навуходоносор сделал его начальником над людьми, оставшимися в Иудее. |
22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина. |
|
23 Военачальниками были Измаил, сын Нефании, Иоханан, сын Карея, Сераия, сын Фанасмефа из Нетофафа и Иазания, сын маахитянина. Когда эти военачальники и их люди услышали, что вавилонский царь назначил Годолию начальником, они пошли в Мицфу, чтобы встретиться с Годолией. |
23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди. |
|
24 Годолия дал обещание этим военачальникам и их людям, сказав: |
24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“ |
|
25 Измаил, сын Нефании, сын Елишамы, был родом из царской семьи. В седьмой месяц Измаил и десять человек с ним напали на Годолию и убили его, а также всех иудеев и вавилонян, которые находились с Годолией в Мицфе. |
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі. |
|
26 Затем все военачальники и весь народ бежали в Египет, от самого незначительного до самого важного, из-за страха перед вавилонянами. |
26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв. |
|
27 Позже Евилмеродах стал царём Вавилона. Он выпустил иудейского царя из тюрьмы на тридцать седьмой год после того, как был захвачен Иехония. Это произошло на двадцать седьмой день двенадцатого месяца с начала правления Евилмеродаха. |
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення. |
|
28 Евилмеро дах был милостив к Иехонии. Он посадил его на более важное место, чем других царей, которые были с ним в Вавилоне. |
28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні. |
|
29 Евилмеродах позволил Иехонии снять тюремную одежду, и Иехония до конца своей жизни ел за одним столом с Евилмеродахом. |
29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя. |
|
30 До конца жизни царь Евилмеродах обеспечивал Иехонию деньгами и всем необходимым. |
30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя. |